Кава
000117
Я пам’ятаю наче це було учара.
Усі емоції, думки і відчуття.
Мені хотілося стрибнути у море,
Втекти, відчути плин життя.
⠀
Я пам’ятаю.
Старі дні живуть в мені.
Відмотую моменти.
Гарячий чай розбавлений холодною водою
І дешеві сентименти.
Це була я. Така смішна і мила.
Тоді я ще не знала, як сильно втомилась.
Як втомлювало мене те життя,
Яке собі обрала.
І яким важким був той страх,
Яким себе тримала.
⠀
Тепер вже не тримаю.
Відмотую моменти.
І не потрібні ті дешеві сентименти,
І чаю не треба, дайте кави
Міцної і гіркої, такої як у мами.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯