Щастя.Пташки.Самогубство

10070
Публікація: 04.03.2025
Вірш
Завершено

І титул я отримав вранці

"Та все пропало"

Змирився!

Око запало?

Однак , труд Ідеї

Карла Лібнехта забувся,

за документом - я вже помер

десь у Сахарі

І сіє пташка недалеко

черево Надії , бо жере

Жере воно часто, і це дуже

надійно

Справедливість!

Ти гарний!

Я був дуже довгим, дуже лаконічним

Наказом про звільнення овечок-телят

Окремо звільнивши останніх ягнят

Що вмерли від того що знали

впали, і стали на путь Виправлення

і стали вони розумними

і було це гарно

і було це вже вчора

І ти був Вранішнім Птахом!

тим , в кого палять

бо я затхнувся вже спати

Оці такі пташки , шо знати

хочуть

можуть

можуть

хочуть

і вони живі тому що є дурні

я такий дурник

але я вже розумний

правду , оцю я вашу -

вбити

обрити

забити

"Я" - почуйте мене!

- Є Господь!

Мене начувайтесь!

Я побачив таке!

Таке ! І ви не зрозумієте!

Вбийте себе , намагайтесь злітати,

В столицю де Гімалаї

Однайдіть там правду

бо її там немає

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі