Минуле

Йду та дивлюся на людей

Той високий,

Той низький.

Один одягнений як заможа,

А інший — ніби не треба грошей.

Та й думаю про себе:

"Чого вони не візьмуть кожу

Раніше вбитих ними людей,

Не одягнуть поверх себе

Та підуть туди, де їх не просять?"

Подумав та й забув,

Пішовши далі по бульвару.

Хотів побачити я сніг,

Та весна зіпсувала весь настрій,

Не вдягнувши білий пуховик.

А люди йшли, і йшли, і йшли,

Зі шкірою чужою на плечах,

Та їм здавалося, що то їхня власна.

Весна сміялась —

Їй байдуже.