Я відчую тебе

Я відчую тебе


подихом роси,


терпким сонцем,


кригою в бокалі.

Ні про що у мене не проси —


буду ніжно плавити надалі.

Все, що буде є, і що було,


розчиняється повільно й непомітно.


Наче струм пронизує яство,


я тремтіти буду непримітно.

Тихо-тихо,

ледве полиша


вир душі,


тепло живого тіла...


Мов прозоро світиться душа,


зупинивши серця стук невміло.

Ні про що у мене не проси...


Тихо-тихо,


лиш крихкі деталі


ти в собі навіки залиши,


наче серце битися надалі...