Ранкові танці

Зашарілася копна від проміння світла,

Тремор стан вже обійма тихо й ледь помітно.

На подушці водоспад, вогняні потоки,

Ці пухкі вуста ще сплять, теплі ніжні боки.

Запах сонної краси, молодого тіла,

З нього зайве прибери, кров у пах прилила.

Рачки став, як хтивий раб! Як на смак коліно?

Що ж ти з нього розпочав подорожі тілом?

Ось прокинулася я, тіло все здригнулось.

Бери теплою мене! Бери, не почулось!