Ctrl+Delete

Ctrl+Delete

Знищити все листування.

Залишити перше “привіт” і останнє...

Дякую.

Яке там кохання?

Я навіть себе у це літо страшенно відлякую.

Де частування?

Для звіра мого ненаситного,

Не любùмого.

І не `любого навіть мені

В ці останні дні.

Катування

Дозволяю собі над собою.

Бо це єдине,

У що я вірю.

Вважали майя,

Що цей світ мав померти давно.

Тому я – примара.

Не витримую більше такого протистояння

В рівнодення

Та й у літнє сонцестояння.

Хочу стратити всіх,

Хто любив мене надто рано.

Коли я не збагнув ще, що можу таке прийняти,

І у відповідь ще не умів помірно кохати,

А втрачався увесь і без залишку, до зневоднення.

І кому я тепер потрібен? На крихти розколотий,

На мільярди частин розсипаний,

Розпотрòшений.

І довірою прикро втрачений, перебораний.

Наче луг з молодими пагонами переораний,

Наче рана, що ледве затягнута, – знову зідрана.

Так душа моя, ледь вернулася – з тіла вирвана.

Тому видалю все листування.

Залишу правильне:

Щоб ніщо мене не вертало у спогад-марення.

І ніяких м'яких і ніжних від тебе слів.

І ніяких прощальних обірваних та смішних,

Які ти мені так ніколи і не напишеш.

Я все видалю зайве.

Не видалю лùше тишу.

(09.09.24//31)