Результати опитування "Як давно ви на Аркуші?” 🙂

Електронні книги / #скло (20)

Невзаємне

Невзаємне

Ти бачив пекло у своїм житті?

Я не про те, де Сатана та демони.

Я про таке, де ти – його любив,

А він любив людей, тварин і небо.

Ти відчував розірваність душі?

Не ту, коли та покидає тіло,

А ту, коли торкаєшся руки,

Яка тебе торкатись не хотіла...

Очікував – без віри і надій?

Не Раю на Землі, бо те – можливо.

А дії на прохання: "Обійми!"

Де відповідь занадто забарила...

А він, натомість, пахне Чистотою,

І як його такого цілувати?

Тому я полишаю "поле бою",

Зловивши в спину: "Я тебе прощаю".

І демон в мені шепче: "Спокуси!

Проникни у думки його щоденні,

У душу його пламенем ввійди,

І стань його майбутнім незбагненним".

А янгол, що лишився на плечі

Із тих часів, коли я ще був юний,

Шепоче мені тихі молитви,

Про грішне моє, пристрасне минуле.

Себе я отруїв Ним ще тоді...

Відтоді вже не можу відпустити.

Та й поруч бути теж немає сил...

Тож гойдалки ці вічні – неспокуті.

(08.09.23//30)

...

Kiseki Sorano

Дощ

Я тебе полюбила весною,

Полюбила, як дощ німе скло.

Але серце покрилось журбою:

Ти забув відчинити вікно.

Ти не мав ні потреби, ні хисту,

Щоб вдихати холодну любов,

Бо для тебе ті стежки тернисті -

Вічний страх, вічний біль, вічний схов!

Я до тебе кричати не в змозі,

Скло як терну колючі кущі.

Я не плачу: дощик - не сльози,

А молитва моєї душі.

...

Ївга Лютневська

фантом дощу

тихо!

чуєте?...

тихше...

дощ у вікна б'є.

а хтось то там, за вікном

тяжко диха.

хтось то хмари ніччю п'є.

довгими нігтями

по дахам

нишком

шкребеться,

жалібно стогне

- ...пить...пить...пить... -

кащаві руки

здіймає вище...і вище!

стогнати продовжує,

гучно вить.

крізь вікна

уп'явся поглядом в нас.

долонями скло прогинає,

наближається ближче...все ближче!

в розум вселяє паніку,

жас.

...але що це?!...

бачите?...

тихше...

в сяянні блискавок

звалився в калюжі.

здійнявся з колін оце раптом

у повний зріст -

в розірваних хмарах

постав потужний

тінню над світом... -

химера!

потвора як...

несамовито кинув у Всесвіт

відчаю крик,

відлуннями грому

у небі зник!...

чуєте?...

тихше...

шурхіт

пташиних

крил.

...

Ем Скитаній

Тахікардія

Тахікардія

Я пишу, і боюсь зізнатися, що закоханий.

Мені весело грати у гру цю, до болі спотворену,

Де, мене не торкнувшись, – пускаєш по тілу сироти.

І щоб раптом не здатись – захоплений видих стримую.

Я мовчу цілий місяць і майже тебе не згадую.

Тільки тихо щоночі у спогади наші падаю

Наче в річку, стрибком довіри – назад спиною.

Я боюсь і люблю всі ці миті, де ми з тобою...

Я кажу про усе, уникаючи особистого.

Ти питаєш мене так, неначе викопуєш істину,

Та не здамся без бою, і вирвусь – ніяк інакше,

Бо боюся торкатись в цей холод долонь гарячих.

(17.11.23//31)

...

Kiseki Sorano

Слухай

Четверта ранку, а я не можу зімкнути повіки.

Пустий погляд у стелю. Нічна тиша давить на вуха.

Чомусь так боляче. Чомусь не допомагають ліки.

Проте цей біль можна почути. Якщо вмієш, то слухай.

Здається я більше не відчуваю ні до чого цікавість.

Здається я більше ні від чого не отримую насолоди.

Не розумію свої почуття, але там точно відсутня радість.

Кажеш, що все добре, а це дрібниці? Ну.. мабуть я з тобою згоден.

Ну добре, ти слухай мій біль, я не буду тобі заважати.

Мені просто потрібна Іскра життя. Візьму у Ремарка.

Знаєш, я дуже втомився. Мені треба поспати.

На кухні, заповненій газом, закурю останню цигарку.

...

Місячний_Лис

Глядацька зала

Спорожніла глядацькая зала,

І нічого, крім пилу, нема.

Тут я серце своє залишала,

Як вернулась, його не знайшла.

Збиті вікна й розтрощені сходи,

Золотий оксамит почорнів.

Тут хотіла ковтнути свободи,

Захлинулась – і світ знавіснів.

Сцена літрами крові умита,

Злізла фарба із клавіш для гри.

Тут би піснею серце зігріти,

Але в кризі застигли хори.

Мої мрії пішли за лаштунки,

Вкрились пилом медові слова.

Де раніше були візерунки,

Там тепер кілометри скла.

...

Ївга Лютневська

Ненавиджу

Я ненавиджу те місце,

Яке так довго домом звала,

Те місце в якому я зростала

І так багато пізнавала.

Я ненавиджу його не просто так,

Не від нудьги.

Воно мені вже остогидло так давно.

Те місце де люди, здавалося б рідня,

Мене дочкою називали.

Хтось скаже, що я вже зовсім охреніла,

Що так не можна,

Що я повинна, його любить,

За те, що там я виростала,

За те, що так багато про світ наш

Там ж я і дізналась,

За тих людей.

І, зокрема, того кого я татом звикла звать.

Та всерівно ненавиджу,

Не хочу більше бачити його,

Але я ще не зрозуміла, кого із них обох.

...

Аня

Вона

Я не могла заснути.

Все думала про неї.

Її волосся на колір подіне до вугілля,

Її очі – глибокі, блакитні,

Немов два озерця.

Її багряні губи – вони були як лаванда.

А її ніжні руки – проте на них всеодно

Досить добре було видно м'язи.

Вона вся була ніжна

І сильна водночас.

А пахла вона

Як весна:

Як щойно розквітша троянда,

Як свіже скошена трава,

Як дощ, що легко пройшовся,

Залишаючи свій незначний слід.

І вона точно не пахла як я,

Але і не як хтось інший,

Бо вона пахла

Як весна – так ніжно, неповторно.

А звали її...

Ох, я й не пригадаю того ім'я,

Зате пам'ятаю її.

...

Аня

Зоря

В моєм житті залишилась одна зоря,

Та й та, що сяяла найяскравіш.

Забрали в мене можливість

Моїми ж творами полюбуватись.

Після, як вони сказали

"Запитань тих некоректних"

Й от вони забрали ту останнюю зорю,

Типу він у них там руководити має,

Але ж він й сам не розуміє.

Це пастка, хитрий план,

Вони йому там цілі гори понаобіцяли

Й казали, що й мене повернуть.

Я не повірив.

Я хтів втекти, як це колись зробив

Його ж і попередник.

Він не послухався моїх благань,

І навіть зізнання у коханні

Його не привели до тями.

Тож я більше не побачу схоже тих зірок.

...

Аня
16+

Шрами

Шрами.

Так багато речей їх лишає,

Так багато людей не помічає,

Як легко шрами лишає,

Здавалось, щось безневинне:

"Та це ж жарт"

Знов прозвучить та фраза крилата.

Але шрам вже не змиєш,

Серце із милом ти не помиєш

І шрам той не зашиєш.

Біль від них багато речей притупити здатні,

Але ж то ненадовго

І шрам той красивий,

Глибочезний шрам знову спливає

І знову болить, як уперше.

Й той шрам розлізається.

На інших він проєктується

І робиться ще один.

Це замкнене коло.

Хоч спинити його і можливо,

Та не всі на це здатні,

Не всі того хочуть.

І от ще один шрам

Красується знов.

І власник новий.

...

Аня

Пошепки

Пошепки скажу слова такі інтимні,

Мов сказав гучніше вони втратять сенс.

В кімнаті сидимо удвох,

Та відчуття, що тисячі таких як ми

Сидять поруч із нами.

Стій, не повторюй ті слова,

Вони значні лише для нас.

Сказавши їх не пошепки їх сенс піде,

Інтимність там вся зникне

Й не вернуть її нам всім,

Всім тисячам таких як ми,

Не повернути той інтимний сенс.

Скажу їх знову пошепки,

Щоб ти розчула точно кожну літеру

У слові тім, що прозвучить іще не раз.

І ти підеш,

Я знаю це напевне.

Слова залишиш ті собі

Й ось так підеш.

Ти скажеш, що не могла інак вчинить

Й слова ті прозвучать уже для інших,

І сенс той втратиться й для нас.

...

Аня
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
Результати опитування "Як давно ви на Аркуші?” 🙂
29.04.2024

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

Нещодавно ми продовжили опитування у нашому телеграм каналі на тему "Як давно ви на Аркуші?” 🙂

... Детальніше
Блоги
АпокатостазисАндрій Химерний
19.05.2024
Саме так називається ще один вірш на релігійну тематику, який я сьогодні додав до збірки https://ark ... Детальніше
Нове оповідання "Медея"Аліса Корж
27.05.2024
Нарешті довела до ладу своє старе невеличке оповідання "Медея". Писала його колись як домашнє завда ... Детальніше
Блог. Знайомство. РекламаBlack
27.05.2024
Всім доброго дня, це перший блог який веду після реєстрації на аркуші. Так як я вперше на цій платфо ... Детальніше
Чи будемо робити збірку оповідань з "Числа Звіра"?Зорян Костюк (Костянтин Зотов)
24.05.2024
Чи будемо робити власну збірку оповідань з "Числа Звіра"? Була так ідея, не моя, мені її "подарували ... Детальніше
Запрошую почитатиРін Марі
27.05.2024
Виклала 2-гу частину "Щоденник подій з 24.02.2022" Пишу в рамках ініціативи від @proza.ik і буду рад ... Детальніше
Дитяча книга. Замовляйте, підтримайте авторівMia
16.04.2024
Від сьогодні ціна на дитячу книгу 300грн. Можна з автографом одного автора. Багато дитячих казок, ві ... Детальніше
На Аркуші вже:
11080читачів
127376коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: