Полум'я серця

10081
Публікація: 15.03.2025
Вірш
Завершено

Ти лікуєш мою душу, так тихо,

Ти лікуєш моє серце, у пітьмі нічній.

Ти врятував мене, невже не чуєш?

Ні, не чуєш, і ніколи не почуєш мій крик.

Бо кохання — це таємне, що в душі палає,

В собі несу я це прокляття, що серце крає.

В собі несу цю муку, що ночами сниться,

А ти рятуєш від нещастя, що в кайдани рветься.

В собі несу я це кохання, що не згасає.

В собі несу цю муку, що душу роз'їдає.

Бо саме це кохання — то є прокляття, справжня мука,

Що в серці залишає гіркий відлунок звука.

А ти лікуй, лікуй мене, я прошу,

Моє серце що в муках, в собі я ношу.

Хай цей вогонь в душі моїй палає,

Можливо, колись ти сам його пізнаєш.

А поки лікуй, голосом своїм, мою ти душу.

Лікуй ,врятуй мене тебе я прошу.

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі