Безмежність років

10075
Публікація: 19.03.2025
Вірш
Завершено

7/02/2025

Я люблю тебе і це не треба чути,

Це в погляді, у вчинках, у зітханні.

І розчиняються всі міфи і причуди,

Бо це і є те бажане кохання.

Воно є тихе, мирне...небайдуже.

І як сказати?.. Воно просто є.

Воно може й помітним є не дуже.

Лиш тон як камертон,

Все ж завдає.

Воно не хоче звітів і пояснень ,

Воно в повітрі розливається жасмином.

Воно таке сором’язливе і прекрасне,

Що серце змінює (напоєне полином).

І серце вірить. Вже не потребує,

Детектора на правду і на фальш,

Воно собі у такт пульсує

І навіть не запитує, що дальше.

Я тебе люблю – слів не потребує,

Коли любов у диханні, у кроках.

Лиш серце все у такт пульсує

Не дні, не тижні..., а безмежність років.

Cristine@

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі