Зваблення

Мене сьогодні звабила весна, яка ще не прийшла,

Іще не задзвеніла зі снігу талими струмками,

Та сонячним промінням блиснув - зрозуміть дала,

Що наша з нею зустріч геть не за горами,

Мене сьогодні звабила трава, зелена, молода, невинна,

Придивишся — росте, а глянеш поспіхом — її неначе і нема,

Та хочу я в її обійми, як хоче в мамині мала дитина,

Щоб зустріч наша та була невпинна і шалено мовчазна.

Мене сьогодні звабили у небі, чистому, хмарки,

Що в сонячнім промінні купаючись, помалу пропливають,

Вони на мене, наче з сумом, дивляться з гори,

Так наче знають щось й від цього з сумом позіхають.

Мене сьогодні звабило життя, ввірвавшись у мою дрімоту,

На повні груди до запаморочення хочу дихать я,

Тепер вважаю все за насолоду й шанс, а не роботу,

Й коли прийде остання звабниця, нап’юсь до забуття.

27.02.24