Відродження

Я – тінь, що в темряві блукала,

В душі – лиш біль, смуток і журба.

Хотіла втекти, розчинитися в мряці,

Де смерть – єдина подруга моя.

Та ти – мов промінь світла у ночі,

Розвіяв морок, розбив мої страхи.

І в серці знов надія на кохання,

Та лиш мрії ці мої гіркі.

Ти – мій рятівник, моє спасіння,

З безодні витягнув, з глибин страшних.

Ти змученій душі подарував проміння,

Надію, що потраплю я в твої обійми.

Та лиш мрії ці мої...