Дім, що чекає...

Схований в тиші, в лісі густому,

Дім самотинний — страх є у ньому.

Стукнеш у двері — вітер затихне,

А за порогом — воля загине.

Тіні блукають, стіни шепочуть,

Спогади давні вирватись хочуть.

Всі покоління тут помирали,

І твоя черга — залишитись з нами.

Приспів:

Тут сплять мерці, живуть жнеці,

Ходи до нас — настав твій час.

Ти вже наш гість, тож не тікай —

Твій шлях затих — лишайсь, давай.

Ми всі тебе давно тут ждем,

Послання в снах тобі ми шлем,

Цей дім — тепер і твій, і наш,

Тож випий з нами… ну ж бо, враз.

Брідж:

Ти станеш частиною наших снів,

Хочеш ти цього чи ні.

Ми тебе бачим — серце тремтить,

Очі питають, куди утекти.

Та ми не є злі — просто самотні,

Робимо те, що невідворотнє.

Дихаєш ще — це тимчасово,

Тінь твоя вже лежить за порогом.

Ти тепер з нами — то не прокляття,

А спільна тиша… ми навік браття.