Шукати-неперешукати

Шукала кохання в світах незнайомих,

У словах п'янких, у серцях бездомних,

У поглядах тих, що горіли, мов свічі,

Та зникали в пітьмі, наче тіні у вічі.

Я думала – десь воно, ніжне, жадане,

Що вірністю дихає, сонцем загране,

Що гріє, як плед у осінній негоді,

Що буде зі мною в журбі та в пригоді.

Шукала – а потім всміхнулась, як завжди,

Бо сонце всередині в мене не згасне,

Бо звір мені вірить, бо птаха сідає,

Бо рани чужі я любов’ю латаю.

Бо знаю – я сильна, бо вмію тримати,

Бо можу цей світ і любити, й приймати,

Бо серце моє – це не просто бажання,

А справжнє, велике, безмежне кохання.