Ми наче хвилі
31089
Мені болить,
і серце б’ється.
Ми різні — й це не є біда.
Мені болить,
та все минеться,
залишить пустку без сліда.
Все не так,
як мріялось колись:
старі картини, стерті сцени.
Міняйте плівку — я стомилась
шукати шлях
в ілюзіях і темі.
Хай буде шлях,
немов проміння,
що крізь тумани ллє вогні.
Як хочеш — все минеться…
Ми, наче хвилі,
що женуть човни.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯