Вікові зміни
11063
Задовга тінь від дня, затемна чорнота від ночі,
Мабуть, я трохи, як не прикро визнавати, постарів,
Радію з кожним днем все менше і сумують очі...
Вже між прогалин у волоссі - я сивину зустрів...
Частіше зустрічаюсь із судомою і хрустом у колінах,
І тиск мій - це єдине, що підійматися частіше за усе...
І коли сплю, то мерзне навіть добре вкрита спина...
І так вже склалось, що немає поруч, такої теплої, тебе...
7.5.2024
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯