Удар

Куртка синя на бетоні,

Руки – тихо й врізнобіч.

Не питай сьогодні в долі,

Хто із нею віч-на-віч.

Поряд, зовсім до оскоми,

Лежить хлопець в укритті.

Його сховали з головою

Під мами гіркії плачі.

В віконці круглім, із журбою,

Під фон гучних коментарів,

Дивились я і ти, юрбою,

Як поряд, зовсім, світ дичів.

Якби ж ми були там з тобою,

Якби ж вділили з ними біль...

У нас – із горем, жаль – з виною,

Що знов страждали тут не ми.

04.04.2025