Шибарі
44091
Шибарі
/-----/---/---/
Збите дихання і серце дрібно-дрібно тріпотить.
Рухи сковані. Мотузка розум натиском пʼянить.
Плетиво прадавніх путів тілом множить ці сліди.
Тисне, тре, собою манить, підкоря, несе біди.
Прагнеш звідать насолоди, віддаєш ти свій контроль.
Знову згода на покірність. Згода грати свою роль.
Шкіру вкриють дрібні краплі. Вже давно вона горить.
Струм тріщить в тугім повітрі, темінь іскор миготить.
В танці відчуттів грайливих розум міцно загруза.
Гне тебе в цім натяжінні, наче гнучка ти лоза.
Грає плетивом натхненним з відчуттями на межі.
Сироти покриють тіло, що безсиле в бондажі.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯