Частина 1
Швеція, комуна Упсала, м. Упсала, ательє «Маестро».
Я заварила вже хтозна-котру чашку кави та оглянула свій майбутній шедевр.
— Немає сумніву, – запевняла я себе. — що цій сукні позаздрить сама леді Гага!
Щоправда, я б зробила набагато більше, якби замовник дав мені більше свободи, але, на жаль, у мене є чітка інструкція, як і що має бути.
Ця маленька блакитна сукня зробить мені велику послугу, коли мені за неї добре заплатять.
Не сказати, що я в нестатку, але Упсала не з дешевих губерній. Навіть моя однокімнатна квартира коштує майже три замовлення, якщо пощастить!
Тому я маю докласти зусиль, аби це зробило мене щасливою. Але зараз у мене фіка (1), і я не хочу перериватись...
Раптом задзвонив мій телефон, я відчула його вібрацію на столі. Довелось відкласти мою смакоту та взяти натомість телефон. Я запитала хто дзвонив і почула голос Мікаеля, мого шкільного кохання, з яким, втім, у нас нічого не вийшло. Мікаель сказав, що збирає весь клас наступного тижня. Сказав, що вже 5 років як ми всі разом не бачились.
Я пообіцяла приїхати – а чому б і ні? Крім цієї сукні, в мене інших замовлень немає. Хай мої колеги та колежанки ще щось пороблять, а я відпочину!
Тут мене осяйнула думка, яка, я впевнена, щодня зазирає в голову кожній дівчині: "Що мені на цей день одягти?". На щастя, за ці вихідні я зможу собі пошити таке, чого точно ще ніхто не бачив! Вони ще побачать мою творчість, вони ще побачать справжню, розкішну красу. Навіть Мікаель не вистоїть! Та що там Мікаель?! Кристина, ця "адептка лагому" (2), визнає неперевершеність мого смаку!
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!