Синтепон

Скільки у твоє черево, череп, груди, тушу

Набили цього дешевого синтепону?

Хто вдихнув у повітряну кульку необмежену душу

І прив'язав до руки? Настільки ти відсторонений

Від спроби осмислити справді потрібну красу,

Яка заглядає ув очі простою істиною:

Тут немає для мене кімнат, ні щасливих країв

Не було тут ніколи, до слова, мого королівства,

Тільки мить, щоб впіймати в повіки той погляд Навік,

Що підносить тебе у проєкцію іншого міста.

03.10.2024