36. Підлога-Лабіринт і Маленький Принц
Після Балу Без Черевика Марко і Соломія ще довго сміялися, згадуючи, як танцював Вовк у тапках із дзвіночками.
Аж ось перед ними виникла нова табличка:
"Тільки вперед, якщо не боїшся зробити зайвий крок!"
— Це точно щось цікаве, — захоплено прошепотіла Соломія.
Вони відчинили двері й потрапили у незвичайну кімнату.
Підлога під їхніми ногами почала повільно рухатися:
плитки зміщувались, стежки заплутувались, а деякі шматочки взагалі зникали!
Кімната стала живим лабіринтом.
На середині цього безладу стояв... Маленький Принц.
У золотій накидці, з легкою посмішкою на обличчі і трояндою в руці.
— Привіт, шукачі пригод! — привітався він. — Я шукаю правильний шлях через цей дивний лабіринт. Але тут кожен крок важливий!
— Як це працює? — здивовано запитав Марко.
Маленький Принц пояснив:
— Якщо зробиш крок з поспіхом — доріжка може зникнути. Якщо зробиш крок із серцем — плитка під тобою засяє і покаже шлях.
Марко і Соломія спробували:
спочатку бігли навмання — і ледве не опинилися у стіні.
А потім зупинилися, глибоко вдихнули, пригадали всі свої добрі пригоди — і обережно, уважно зробили перші кроки.
І сталося диво:
під їхніми ногами плитки почали світитися теплим золотим світлом!
Разом із Маленьким Принцом вони обирали правильні стежки:
Де потрібно було допомогти заблукалому пішаку.
Де варто було врятувати плюшевого ведмедика з пастки.
Де просто потрібно було посміхнутися дзеркалу на стіні.
Нарешті вони дійшли до центру лабіринту — де стояв старий компас, який світився теплим сяйвом.
Маленький Принц подарував Маркові і Соломії маленькі кулончики-компаси:
"Йди за серцем — і знайдеш дорогу навіть у найбільшому безладі."
І, обійнявшись на прощання, Маленький Принц рушив далі шукати нові світи, а Марко і Соломія вирушили до нових казкових пригод!
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!