Зек

Весна 2004

Його всі проганяли як проказного:

- Йди звідси, ти нам не потрібний,

Ну, що ти вмієш?-

А очі його з кожним словом гаснули,

...- Ти є ніхто й нічо не розумієш!!!

А хто сказав, що коли він є зек,

Його сумління в серці не гризе?

І хто сказав, що він є не людина?

А він, також, Господня є дитина.

Не міряйте людей ви мірками,

Чужими, підлими та лицемірними

І не літайте в небі понад зірками,

Бо погляди ті ваші є невірними.

Чому не бачите в оці своєму балки,

В чужому ж помічаєте маленьку скалку?!

Отож, дивіться ви, будь-ласка, всі на себе,

А осуд й покарання залишайте небу!