Не кидай бісер...

Глибокий вірш. Вічна тема.

Дякую☺️

Сподобався. Всяке між людьми буває, в т.ч. і помилки, але взаємоспілкування визначає, перед ким кидати, а перед ким ні.

Задум крутий! Вірш буде неймовірним, якщо попрацювати з ритмом.

Про "не кидай бісер свиням" знають, мабуть, всі. Але інколи ми про це забуваємо, потім кидаємо, а потім... народжуються такі вірші. Ніби зрозумілі речі, але в цих рядках я відчула саме Ваш власний досвід. Можливо, я помиляюся. Та після прочитаного виникло бажання сказати Вам, дивлячись прямо в очі, що серед свиней можна зустріти людей. Справжніх, щирих, відкритих. Які оцінять...

Спасибі за Ваш коментар! Так, ці рядки, на жаль, перевірені на власному досвіді, і вже не раз. А з іншого боку, саме подивившись на таких "свиней" починаєш цінувати справжніх людей, для яких хочеться робити добро...

Одна з основних відмінностей поезії від прози те, що перша має ритм і мелодію. Тому може зачепити і вразити більше, ніж проза, якщо врахувати, що в обох випадках сюжет твору сильний, сильний посил. У Вас ритм збивається і це псує вірш. Пошукайте теорію про розмір вірша, навіть найвідоміші поети починали з теорії. Аби побудувати міцну фортецю поезії, варто спочатку закласти надійний фундамент)) Ідея віршу, хоч і не нова, але може бути цікавою, якщо її гарно обіграти. Бо трішки нелогічно - спочатку заклик не кидати бісер, бо багато підлих людей, потім заклик "не боятися всіх, бо життя змарнуєш, а потім знову - будьте обережні... Є над чим працювати - і це круто, ще стільки творчих відкриттів попереду! Дякую за Вашу творчість - успіхів та натхнення!!