Стара лялька
42189
лялька стара
оплавлена
з перекошеним від полум’я лицем
чекає нетерпляче черги
прагне щоб нею знову грали ми
вона готова
вчитись чекати
готова
стати чекання взірцем
вона готова
ненавидіти й руйнувати
свого життя
підвалини
вона готова
закохатися
стліваючи у власній агонії
вона
що пізнала смерть
пізнала й сенси вогню
розібралася в житті
в його ницій
гидкій анатомії
І готова
нарешті очистившись
прошепотіти
я
люблю
….і шепочучи це
вона обернеться Феніксом
усі шрами й рани
зітруться із плоті птаха
вже не буде
ні смерти
ні спогадів
більше
не буде
страху
21.02.25
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯