Наснилося мені одної ночі...

Наснилося мені одної ночі...

Як я лежала на траві й дивилася на зорі.

Вони світилися і блимали, й летіли

Кометами згораючи лиш слід лишили.

Наснилося мені одної ночі...

Як буйная трава щекоче ноги босі.

То вітер здіймався, її колихав,

Якесь загадкове ім'я мені наспівав.

Наснилося мені одної ночі...

Як бурнії гірські потоки, сплелись у безлічі...

У безлічі вловимих голосів, які зверталися до мене...

Усі кричали лиш ім'я одне, таке жадане, лагідне, кохане...

Наснилося мені одної ночі...

Як силует у темряві стояв, дивився просто в очі.

Я бачила у ньому щось таке знайоме...

Й ім'я його з'явилось на устах.

Увесь цей час одне ім'я лиш чула,

І то було твоє — твоє ім'я....