Посміхаюсь краплинкам дощу

Колись мені дуже хотілось стабільності. Щоб відчути спокій, розслаблений стан. Цієї стабільності варто шукати не ззовні, а всередині. Ззовні її ніколи не буде. Ви ж бачите. А внутрішня стабільність, емоційна стабільність завжди буде з вами, куди б вас не закинуло. Злива, хвилі. Я знаю, як з вами можна впоратись. Ще й радіти вам. Складно? Так! Але можливо. Бо життя, воно зараз. Я беру парасольку, виходжу на вулицю і посміхаюсь краплинкам дощу.