Я вже не та

я вже не та, що вірші писала в сльозах,

не та, що ламалась від слів і мовчань.

тепер у мені — не тільки печаль,

а тиша, що лікує краще за крик.

я стала мовчати, коли хочеться плакать,

в молитві знаходжу те, що шукала в людях.

мої шрами — не сором, а мапа дороги,

що вела мене туди, де я знову цілісна.

я відкрилась Богу, коли серце горіло,

і Він мене глянув — без осуду, просто.

тепер у мені світло — не borrowed, не фальш,

а те, що всередині, зростало крізь темряву.

я більше не жертва — я вибір, я дія.

я більше не ламаюсь — я гнучка, як вода.

я ще вчуся... але вже стою прямо.

і це — моя нова свобода. моя душа.