Дощ

Понурий день, закутаний дощем,

Забув, як виглядає сонце.

Похмуре небо стелиться плащем,

Зливає сірий сум свій на віконце.

Над Дніпром клубочаться хмари —

Важкі, як тягарі думок.

А вітер, граючись з їх парами,

Розвіює краплини крок за крок.

Дерева стогнуть у холодній млі,

Вбирають у себе смуток неба.

Замовкли птиці, сховані в гіллі —

Чекають сонця, якого всім так треба.

11.04.2025