" Лист до матері "

Відпусти мене, мамо, — я в правді живу,

Смакую омани, що грішно веде.

Забери речі й поклади в торбу,

Там правда — дорога в моє майбутнє.

Я свій гріх понесу в тій торбинці, мов хрест,

Не в яблуні — розрада, і не в плоді.

Прощення проситиму в молитві без віст,

Що прозвучить у тій далекій правді.

Слова пронесуться, як біль на дитині,

Не беручи долі — вона не проста.

Пробачення лине — на зустріч єдині,

Де впалий боєць, і молитва — свята.