(ctrl+alt+del життя)

Життя — це тетріс,

де фігури не підходять

і звук “game over” —

це колискова.

Вранці вмикаєш себе,

мов старий комп:

шумиш,

гальмуєш,

оновлення відкладаєш на завтра, яке, як відомо,

ніколи не наступає.

У кишені — списані ролі,

в голові — no signal,

в серці — смітник із відкладених почуттів.

Ти пробував жити з глибиною,

але вона заповнилась

водою з-під крана

і трошки страхом.

Ті, хто кричали «будь собою» — пішли.

залишився google

і кава,

яка гіркіша за всі

твої спроби.

Життя — це складність,

яку не береш,

а тягнеш за собою

як валізу

без ручки,

по сходах у неправильну сторону.

Але іноді —

падає світло

і стає трохи легше.

Не простіше,

але легше.