Вечір в провулках

Вечір пролітав над містом,

доторкнувся крилом.

І, наче, художник малює небо,

сонце зайшло за мостом.

Сутінки вийшли в провулки,

щоб запалити вогні,

награти мелодію забуту

і таки з'явиться Вона у вікні?

А потім вийде у ніч

і піде легко, як юність

по холодній бруківці.

Для туриста це- прості камінці,

для неї - ціла епоха

і сльоза по щоці.