Розділ 9. Втеча
- Дмитраше!
Лілея наздогнала його біля сходів. Побачивши його поруч із перилом, Лілея зрозуміла, що Дмитраш збирається покинути засідання: навряд він збирався вийти подихати повітрям.
- Ти що, збираєшся піти? – з подивом запитала вона.
- А що мені тут робити? – Дмитраш жваво обернувся. – Я не збираюсь голосувати за жодного з цих… не знаю, як назвати навіть. Хіба матюком. Та й, у мене завтра – засідання «Модерну». А я ще не читав творів своїх… вихованців.
- Завтра послухаєш, - відповіла Лілея. – А зараз…
- Ні, ми не читаємо твори на засіданнях, - заперечив Дмитраш. – Тому мені й треба переглянути їх сьогодні.
- Як це не читаєте? – Лілея здивовано підняла брови. - Так же – набагато швидше!
- Ну, по-перше, не всі вміють гарно читати. У когось банально можуть бути проблеми з дикцією чи мовленням. По-друге, коли читаєш твір вголос, він здається нуднішим. Ну, і, врешті, це економить мені час. А щодо цих ДОПів, ДАПів – як були трухлятиною, так і лишились. Мені й моїм вихованцям це – нецікаво.
- Ну… Лілея, задумавшись, оглянулась. – А пішли разом!
- Куди?! – здивувався Дмитраш.
- Та куди-небудь! Хоч проведеш мене до вокзалу.
- А голосування?
- Та… - Лілея махнула рукою. – Хай самі голосують. Мені теж нецікаво, хто очолить тут цю гнилу систему. Думаю, у нас із тобою знайдеться багато цікавіших тем…
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!