Іржавий карнавал

Ніколи не забувай мене, зірочко,

Бо я не зможу забути, хоч і хочу...

Ті дні, які ми провели разом в минулому,

Які були найщасливіші разом з тобою

Я уже експонат цього карнавалу,

Який ми всі називаємо життям.

Іржавий карнавал в якому ми всі перебуваємо

Й доживаємо свої останні дні.

Я був радий повідатись з тобою,

До поки ти росла як дерево в небеса,

Що пробирається крізь глухі чагарники,

Які не дають пробитись більшості людей.

Я радий, що ти здорова, і буває заходиш,

Перевірити, чи цей експонат ще працює,

Хоча таких як я на цьому карнавалі безліч,

І ти можеш знайти собі інший.

Я тебе зрозумію, якщо в одну мить,

Ти не прийдеш сюди і більше ніколи,

Не будеш радувати мене своєю присутністю,

Бо знаю що ти людина, а я тільки експонат...

Я буду радий навіть при таких співпадіннях,

Що буду знати що ти щаслива там,

З іншим, не таким як я,

І знатиму що ти маєш своє життя...

22.06.2025