Пастор

На жаль, таємниця булочок так і не була розкрита.

Після душу ми з Кирилом відразу завалилися в ліжко. Коли я опинилася в його обіймах, здавалося, що час зупинився і сама матерія перестала існувати. Притискаюся носом до його шиї, вдихаючи запах шкіри та гелю для душу. Як би мені хотілося, щоб кожен сантиметр тіла пастора був покритий моїми слідами, моїми укусами. Глибше вдихаю і сильніше притискаюся до нього так, ніби чоловік може зникнути будь-якої миті, розтанувши в моїх руках, як ранкова туманна мряка. Відчуваю його руки на своїй талії, що притискають моє тіло до нього. Пальці легенько, мов пір'їнки, гладять мій поперек і спину. Я повільно провалююся у сон, дихання заспокоюється, тіло розслабляється. Знову намагаюся притиснутися до нього ближче, наче бажаючи злитися з ним в одне ціле, ніби між нами не міліметри відстані. Тихо видихаю, готуючись заснути, підсуваю ступні ближче до себе, лягаючи у позу ембріона. Моя свідомість вже майже затухла, коли я раптом відчула неприємне лоскотання на внутрішній стороні стопи. Не розуміючи, що відбувається, я злякано підстрибую на ліжку, намагаючись позбутися цього відчуття. Збоку відразу почувся дзвінкий сміх чоловіка.

- Якого чорта?! - я обурено дивлюся на Кирила і штовхаю його ногою в бік. Мій голос більше нагадує обурений писк.

- Ти так смішно лякаєшся, - чоловік трохи заспокоюється від сміху і лагідно дивиться на мене. - Ну все, не дуйся, йди сюди, - він запрошувально відкриває обійми.

Фиркаю і лягаю йому на груди, знову відчуваючи його руки на собі. Туманна завіса сну знов опускається на мою свідомість і я повільно провалююся у темряву, де чути лиш його серцебиття і помірне дихання.

Я прокинулася від нестерпного холоду, спросоння не розуміючи, в чому справа. Сірий ранок непривітно заглядав у прочинене вікно, заганяючи ще більше холодного повітря в кімнату.

Оглядаюся і розумію, що на мені взагалі немає ковдри, під якою я засинала вночі. Повертаю голову до Кирила і бачу, що вся вона була зібгана під ним і довкола його стегон. Сама ж я лежала акурат на краю ліжка, поки чоловік розлігся по центру.

- Реально? - піднімаю корпус, спираючись ліктями назад, і дивлюсь на пастора.

Волосся безладно стирчало на всі боки, ледь похитуючись від легкого руху повітря в кімнаті через прочинене вікно, груди повільно рухалися вгору-вниз від розміреного дихання. Я підсунулася трошки ближче, щоб детальніше розглянути його обличчя. Зараз воно було розслаблене, тому характерних похмурих зморшок на лобі та між бровами не було. Мій погляд мандрує по його рисах, ніби намагаючись викарбувати кожну в своїй пам'яті. Моя рука несвідомо тягнеться до обличчя пастора і обережно прибирає пасмо волосся, що впало на лоб і викликало дискомфорт, через що його чоло знову почало морщитися. Після цього мої пальці мандрують далі, ніжно вивчаючи кожну дрібну деталь. Великий палець ніжно гладить його нижню губу і трохи відтягує її вниз.

Самому богу відомо, як же я хотіла володіти цим чоловіком, щоб він повністю належав мені тілом і душею. Щоб мої сліди були на ньому, і навіть коли він буде одягнутий в сутану, їх було видно. Знову оглядаю тіло пастора, і в голову мені приходить геніальна, але далеко не невинна ідея.

Я припадаю губами до шиї чоловіка, але ніжно і обережно, намагаючись не розбудити його. Легкими поцілунками спускаюся до його грудей, мої пальці так само легко мандрують масивним тілом пастора, гладячи вигини і западини. Перекидаю одну ногу через його тіло і всідаюся на стегнах. Я навіть не могла спокійно сидіти на ньому, бо його стегна були значно ширші ніж моя можливість розтяжки. Продовжую гладити і цілувати тіло Кирила, язик лишав за собою мокрі сліди, що яскраво виднілися навпроти світла з вікна. Моє тіло виглядало таким маленьким навпроти тіла пастора. Губами злегка обхоплюю його сосок, поглядом слідкую за виразом обличчя чоловіка. Його брови почали хмуритися, і я на секунду завмерла, щоб не порушити сну, інакше вся моя геніальна ідея піде коту під хвіст.

Коли обличчя чоловіка знову розслабилося, я повернулася до своїх дій. Його живіт легко тремтів під моїми губами і дотиками, поки я спускалася до поясу сірих спортивних штанів. Хоча сам чоловік ще спав, член вже був в повній бойовій готовності. В мене не було бажання витрачати час, тому підчіпляю пальцями пояс сірих штанів та нижньої білизни, тягну їх вниз, щоб оголити його. Не чекаючи ні секунди, я обхоплюю голівку губами, припадаючи до члена, ніби це останній порятунок моєї грішної душі. Захоплюючи все більше і більше довжини, починаю трохи задихатися, в горлі дискомфортно першить, але я продовжую, енергійніше рухаючи язиком по чутливій голівці.

Раптово на мою маківку приземляється долоня.

- Ти що, зголодніла? - зверху почувся жартівливий голос Кирила.

Я піднімаю погляд і зустрічаюся з його очима. Не кажучи ні слова, випускаю член з губ і піднімаюся вгору, щоб захопити його губи в поцілунок. Руки обхоплюють мою талію і притискають ближче до нього. Нелюдська спрага охопила моє єство, бажаючи поглинути кожен міліметр цього чоловіка. Різко скочуююся з пастора тільки для того, щоб зкинути з себе одяг і знову залізти на його стегна.

- Я б з'їла тебе. Щоб ніхто більше на тебе не дивився, окрім мене. Щоб останнє, що ти бачив, була я.

Знову захоплюю його губи у поцілунок, трохи прикусуючи нижню. Правою рукою знаходжу член під собою і направляю голівку всередину себе. Ця спрага відчувалася майже матеріальною. Я починаю рухатися на члені, бажаючи поглибше загнати його всередину.

- Чекай, - руки чоловіка падають на мої стегна і зупиняють мене.

- Що таке? - обурено дивлюсь на Кирила.

Пастор тягнеться до тумби, що стояла біля ліжка і бере презерватив. Мені одразу стало ніяково, що я забула про це, тому боляче прикушую нижню губу від збентеження.

- Вибач, - повністю встаю з його члена і чекаю, коли він надягне захист.

Як тільки він знову падає на подушки і розслабляється, до мене повертається тваринна спрага його тіла. Я знову вганяю член в себе, вигинаю спину від відчуття розтяжки. Починаю рухатися, женучись за задоволенням, шкіра покрилася дрібними краплинками поту, тому холод кімнати вже не хвилював.

Руки чоловіка знову опиняються на моїй талії, і він починає рухати стегнами, вбиваючись в мене. Я одразу зупиняюся і хапаю його пальцями за щоки.

- Ні, сьогодні я головна.

На губах чоловіка розквітає майже диявольська посмішка.

- Ну добре, - пастор зручніше вмощується піді мною, і трохи підкидає стегна вгору, через що я ледь не падаю на нього.

-Хей, обережніше!

Я поновлюю свої рухи, розсуваючи стегна далі, щоб глибше захопити член, щоб відчути його повністю в собі. Напруження в тілі наростало, тому пришвидшую свій темп. Хоча стегна вже нили від втоми, я не зупинялася, бажаючи змусити кінчити молодого пастора. Стегна чоловіка напружилися, що було сприйнято мною, як сигнал до скорого кінця, тому нахиляюся до Кирила і знову захоплюю його губи у поцілунок. Через секунду знову поновлюю свої рухи на члені, але тепер моя права рука стискає горло чоловіка. Я розумію, що навряд чи моя слабка рука може завдати йому шкоди, але сам примарний уявний факт домінування п'янив мене більше ніж будь-який алкоголь. За секунду до його піку я зупиняюся і повністю випускаю член з себе, за чим слідує розлючений стогін.

- Чому ти це зробила? - чоловік хмуриться і обурено дивиться на мене.

- Попросіть про це, пасторе.

Було видно, що ці слова застали його зненацька, обурений погляд змінився на розгублений. Кирило на секунду відвів очі, мабуть, міркуючи, чи не краще скинути мене зараз і взяти так, як він хоче.

- Будь ласка, - голос чоловіка був невпевнений.

- Що? - я дражнюсь, бачачи, що це дається пастору не так легко.

- Будь ласка, трахни мене вже.

- Хороший хлопчик.

Я знову відновлюю рухи стегнами, на цей раз не зупиняючись ні на мить, женучись за своїм і його задоволенням. Тугий вузол внизу живота приємно тягнув і погрожував от-от вибухнути. В секунду весь світ став білим. Я відчуваю лише руки, що тримають мою талію, притискаючи мене ближче до його члена.

- То з чим булочки?

Кухня пастора була проста і простора. Тут, як і в інших кімнатах, був строгий порядок, ніби в операційній. Я відпиваю чай з чашки і морщуся від солодкості. Чоловік поруч кусає випічку і відразу запиває її чаєм.

- М, це що? Тут нічого немає? - чоловік крутить булочку в руках.

- Ну та, це ж церковна випічка, вона тільки зверху цукром посипана, - я знизую плечима та посміхаюся, спостерігаючи за розгубленим виглядом Кирила.