05.09.2024
10055
І знову ніч, і знов холодна постіль.
В думках печаль і відчай обнялись.
І тільки сірий ранок, пів по шостій,
Танок безумства в силах зупинить.
У засклених очах відбилася безвихідь,
В душі лише уламки гострих фраз.
Мов дикий звір, що в клітці, глядачам на милість.
В конвульсіях забились нерви враз.
Холодний піт, холодне ліжко, сіре небо.
І тільки дим десь там у далині.
Холодний спокій і холодне лезо.
Холодний розум - порятунок мій.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯