05.09.2024

10055
Публікація: 23.06.2025
Вірш
Завершено

І знову ніч, і знов холодна постіль.

В думках печаль і відчай обнялись.

І тільки сірий ранок, пів по шостій,

Танок безумства в силах зупинить.

У засклених очах відбилася безвихідь,

В душі лише уламки гострих фраз.

Мов дикий звір, що в клітці, глядачам на милість.

В конвульсіях забились нерви враз.

Холодний піт, холодне ліжко, сіре небо.

І тільки дим десь там у далині.

Холодний спокій і холодне лезо.

Холодний розум - порятунок мій.

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі