18.05.2025
10062
Сьогодні ніч весною дише,
І чути тільки вітер гомінкий,
Що ледь помітним помахом гілля колише,
І з вишень квіт зриває молодий.
Той квіт, що зорям мерехтливим пара,
Біленький, миготить до неба ввись.
І з ним туди увись моя душа,
В надії очі там твої зустріть.
У хмарах чорних між світилами блідими,
Шукаю тиши, спокою... й тебе.
Плекаю спогади, що роблять нас живими,
Й надію, що скоро холод цей мине.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯