Мандрівка на двох
10059
Давай втечемо далеко
Де будемо ти і я
Давай втечемо навіки
І будемо там одні
Давай втечемо з тобою...
Ти чуєш мене, чи ні?!
Ми підемо десь далеко
Втечемо від горя й жалю
Я тебе так кохаю...
До себе тебе пригорну
Я ж тебе, любий, благаю
Я ж тебе, любий, молю...
І забери мій страх!
Давай втечемо далеко
І будуть посмішки на вустах...
Ти знаєш, а я стомилась
Твоя дівчинка теж жива
У неї буває, навіть, інколи болить голова
Її теж накриває відчай
І підкорює чорний страх...
Та вона піднімає слухавку
І сяє посмішка на вустах
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯