ТРИВОГА
12081
Очі втомлені, ніч, монітор…
Чи то правда чи облуда правдива?
Крадькома з душевних комор
Точить сумнів, без віри у диво.
Завтра ранок, тривога і страх
Треба встигнути все неодмінно,
Та візжить пискляво в вухах
Ця клятуща сирена невпинно.
Ні, здалося. Одягайся! Біжи!
Все робити – переробити,
Але тіло моє у смолі,
Не пускає ні кроку ступити.
Звідки сили черпати тепер?
Просто сили, не треба натхнення!
Я мов плід, що в утробі завмер –
Завмираю у сьогоденні…
2024
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯