Моя ріка пливе крізь час

Моя ріка пливе крізь час —

Сльозами оповита та коханням,

Пронизує, наповнює, єднає нас

Шаленим, поза розумом бажанням.

Бурхливий вальс прозорих вод

Зривається у палкий вихор,

Стікає стрімко, наче рать,

У холодну, тиху твою гладь.

У коктейль змішались наші води,

Немає шансу вирватись із броду.

Нестримно, жадібно несе нашу течію

У глиб незвіданого, чарівного краю.

І ніби ось — кінець шляху,

Безкрайній простір океану…

Та мовчазна, холодна твоя кров —

Об лід стираються мої хвилі. Знов і знов.

16.06.25