Ти

10073
Публікація: 03.07.2025
Вірш
Завершено

Я занадто довго дивилась в очі ті.

‎Власне, знаходила там тільки радість,

‎А сум наздогнав мене вже на самоті.

‎Звісно не дивувала його присутність,

‎

‎Хоч ти і залишиш мене з ним наодинці,

‎А я все одно радість там знайду.

‎Скажеш просто викинути ці дурниці?

‎А я присутність твóю не відпущу.

‎

‎Я постійно згораю з двох причин:

‎Коли ти поруч, і коли тебе нема.

‎Осяйний лик запалює розум — один,

‎А причина два спалює мене до тла.

‎

‎А що як скажу прямо в твої очі чарівні?

‎Якими стануть тоді наші шляхи?

‎Знаєш, їх буде три. А вони точно легкі?

‎Бо в кожному сховалися мої страхи.

‎

‎Подаруй мені обійми, а разом з ними

‎Спокій вразливий і аромат своєї душі

‎Декілька секунд, можливо... чотири

‎Питиму запах навколо твоєї шиї.

‎

‎Я хочу вдихнути його, й почути тебе.

‎Зберегти ясну посмішку в своїй пам'яті,

‎Яка мене в світи мрійливі наведе.

‎Я хочу відчувати тебе в своєму житті.

‎

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі