Звільни мене. Поруш мовчання.

Звільни мене. Поруш мовчання.

Скажи, що байдуже тобі —

На всі мої марні сподівання,

На тугу, що ношу в собі.

На сум — глибокий, мов провалля,

На сльози відчаю вночі,

На миті слабкості й згоряння,

На пустку в серці і в душі.

Скажи так, щоб нитки, що нас єднали,

З корінням вирвало — щоб назавжди пропали.

Щоб шрами спогадів зотліли в ту ж мить,

А добре тіло серце захистить.

Можливо, тоді буревій мій вщухне,

І розум вийде із пітьми.

Настане час для мене новий, світлий,

І з чола зітру я тінь суму… по тобі.

01.07.25