"Без назви"..

10056
Публікація: 05.07.2025
Вірш
Завершено

написаний-01..2025.

Напевно мені легше все таки

написати про це в рядках,

ніж просто тобі сказати, тільки

сенс ти маєш сам знайти в моїх текстах.

Прочитавши. Маєш зрозуміти,

просто прошу, не проси

тобі щось пояснити...

не зможу, от такі в мене часи.

Забуть все що було колись,

цього вже немає, і ніколи не було,

забуть як сон посеред ночі, схились

цій нічній пітьмі, це все вже відцвіло.

Відців бузок, повільно, мимоволі

зав'яла наша любов,

ми обоє стоїмо на роздолі,

кожен обирає сам собі шлях, знов...

Забуть ти вже про цю кляту любов,

як про страшний нічний-кошмар,

досить вже про неї говорити, агов...

вона розплилася серед цих білих хмар.

Немає любові, в цій метушні,

шум машин, і мертве місто,

черстві до твоєї любові душі, навесні

розквітає все, але не любов, місто

наповнилося холодними серцями,

вина цього твоя клята-любов,

не треба кохати до нестями,

бо боляче лишатися самій-знов...

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі