(Не) самотній

Тепер вже запізно, минув час зізнань,

На які не наваживсь у жоден із днів.

Я став заручником власних вагань,

Неприйнятих рішень, несказаних слів.

Часто на потім щось відкладаєм,

Лишаючись з цим сам на сам.

Та ми обоє відповідь знаєм

На питання, яке не задам.

Почуття ж не минуть, якщо й захотіти.

Якщо вони справжні, то незворотні.

Кохати — не означа володіти;

Бути самим — не означає самотнім.

І навіть спустившись на дно безодні,

Де все тепле і світле зника остаточно,

Я один. Та мені не самотньо ...

Але це неточно.