Сни - намисто
10057
Не лунає в повітрі зізнання..
Не залишиться… і не забуде.
Тільки серця легке завмирання
Видає, що в цім світі ми –люди.
Сни залишила наче намисто,
Я не можу згадати тлумачення,
Тож, зібрала на нитку навмисно.
Прийде час – і ми знатимемо їхнє призначення…
2015 р.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯