Ритуал

У світлі свічок накреслена стигма

Шепочеш слова, що проходять крізь призму.

Відкриваєш канал, що веде між світами,

Ти чекаєш того, хто блукає між нами.

І холод накриє, тіло охоплює жар,

Свідомість сприйме це все наче відвар.

У сплетіннях видінь, серед попелу й крові,

Відродиться тінь, що здійметься мов пломінь.

Бажання зникають у затінку крил

Немає межі, хтось у темряві вив.

Ходою безшумною постать ступає,

Із страхом твоїм весь світ завмирає.

Договір складений, і частку забравши,

Тебе наче в прірву пітьма обійнявши —

Забрала.

І сліду немає,

Спомин про тебе літопис стирає.

І постать покрита в тканині серпанку,

Зникатиме тихо у холоді ранку.

Без клаптя душі, вигорає основа

Ти в цьому світі людина без слова.