Огида
10062
Цей світ огида від огид,
Він дуже сильно остогид.
Нещадно б'є у груди знов,
Допоки з них не піде кров.
Хтось може й щезнути хотів,
Й для цього, мабуть, все робив,
А хтось зібрав уламки й знов
Зумів відчути ту любов.
Та ні, прекрасне це життя.
Радійте, та без каяття -
За кожну щирість з ваших губ,
Бо з них не лився жорсткий бруд.
Ви були праві в відчуттях,
Так часто були на ножах,
Та ваше щастя осяйне вас
Без надміру "чужих прикрас".
04.07.2025
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯