Відображення

Не хочу бути я тобою,

Чую знову з вуст твоїх я це,

Не хочу бачить, що з тобою,

Чому не любиш ти себе?

Ти ж знаєш, кажеш се лише від болю,

Що тягне усмішку з твого лиця.

Я знаю, ти не думаєш, що я була лихою,

Адже я лиш відображенням була.

Не дай же іншим бачить не себе,

А їх думки про тебе,

Бо лише побачиш душу страдника,

А не себе.