Творчі наших днів

Летить вбивче залізо, а вони — пишуть

І нові світи розбавляють гнітючу тишу.

Новини пронизують відчаєм, рвуть на шмаття,

Він купує квіти, вона — бірюзове плаття.

Смерть дихає в спини, а вони — малюють,

Обіймають міцніше, частіше, довше цілують.

Вони співають, з гітар струшують пил цементу

І лине музика, закарбовуючи міць моменту.

Вони гребуть крізь ріки сліз та крові,

Тисячі очей з поглядом сили й любові.

Ґравірують, плетуть, ліплять та вирізають,

Намагаються встигнути, ніби щось потаємне знають.

Відвойовують у життя ще більше творчого часу

Поки вони є, у колапсу — жодного шансу.

10.07.2025