15.07.2025

Чому так боляче, коли надія тане,

Чому так серце ниюче щемить?

Чому душа так млосно тягне,

І в венах кров багряная кипить?

Забути ладна, та не відпускає серце,

Втопити хочу почуття глухі,

Вже ніжно дріботить на кахелі червонеє озерце,

Кусаю губи, вони й так бліді й сухі.

І знову сірий ранок, пів по шостій,

Рядки вже не лягають у вірші.

Ці почуття притихлі, не забуті,

Лишу на пам'ять, ліпших не знайти.