Пісня дня

День проходить, мов пісня стара,

Тихо з неба — до самого згасу.

На вулицях — світла і тіней гра,

Земля застелилася — як в окрасу.

Все затихає, і вітру нема,

Навіть годинник ледь чутно співає.

Місто в тумані, ніч — як зима,

Зірка над дахом тремтить і згасає.

Думки розчиняються в тиші нічній,

Слова не народжуються вуста́ми.

Усі клопоти — десь у пітьмі,

І серце не хоче бути між снами.

Десять, одинадцять… і вже — дванадцять,

Північ пробила — день вмів прощатися.

І знову — тиша. І знов — темнота.

День минув, мов пісня… стара.

2011р.