Насіння

О землю мерзлу скребли лопати,

Вітри молилися про спасіння.

Вони хотіли нас закопати,

Вони не знали, що ми — насіння.

Вони не чули німі прохання

Знайти надію в порожній скрині.

Земля не тільки для поховання,

Вона годує сухе коріння

Та живить паростки пурпурові.

У весен правди ціна висока.

Тим, хто стікали життям і кровʼю,

Земля назад віддавала соки,

Вона назад віддавала з боєм

Метал, посіяний темним звіром,

Та знов родила з пекельним болем

З насіння правди свободу й віру.